Як українці святкують Різдво 2023 року? Дата зміниться, але традиції залишаться

Як українці святкують Різдво 2023 року? Дата зміниться, але традиції залишаться

Додано: 
Choinka na Placu Sofijskim w Kijowie, 6 grudnia 2023 r.
Choinka na Placu Sofijskim w Kijowie, 6 grudnia 2023 r. Джерело: Shutterstock / paparazzza
Українці святкують Різдво за різними календарями: за григоріанським (25 грудня) та юліанським 7 січня. Цього року більшість відзначатиме це свято у такі ж самі дні, як і в Польщі. Які традиції супроводжують Різдво в Україні?

У день 1 вересня 2023 року ПЦУ (православна українська церква) та УГКЦ (українська греко-католицька церква) офіційно перейшли на новоюліанський календар, тому дати багатьох церковних свят змінилися. Це означає, що з 2023 року українці будуть святкувати Різдво разом в один день – 25 грудня. Рішення про перехід на григоріанський календар було продиктоване символічним відмежуванням від Московського Патріархату в контексті війни Росії в Україні..

Різдвяні традиції в Україні. Кутя, дідух та колядки

З Різдвом в Україні пов'язано багато традицій та обрядів. За 40 днів до свята починається Різдвяний піст – один з найтриваліших у році. В піст не можна вживати м’ясні продукти, молоко, яйця, сир, кисломолочні продукти та вершкове масло. Різдву передує Святвечір, який святкується 24 грудня. Раніше Святвечір припадав на 6 січня. На різдвяному столі в цей день присутні 12 пісних страв. Існує кілька версій щодо значення цього числа: за однією з них, це число апостолів, а за іншою – кількість місяців у році.

Головною стравою українського святвечора є кутя, яка готується з вареної пшениці, змішаної з маком і медом, волоськими горіхами і родзинками. А після застілля з родиною прийнято нести вечерю хрещеним батькам. Після чого вертатись додому для того, щоб зустріти ранок Різдва з сім’єю. Після обіду вже могли навідати бабусь та дідусів, що живуть окремо або інших родичів.

Традиційним елементом прикраси будинку на Різдво є дідух. Дідух – це обреіг роду, символ добробуту та багатства. Він представляє собою сніп пшеничних стебел, перев’язаний стрічкою. Вважається, що в ці святі дні наші предки повертаються для того, щоб провести час зі своїми родинами.

Традиційним елементом прикраси оселі на Різдво є дідух – родинний оберіг, символ добробуту та багатства. Він являє собою сніп пшениці, перев'язаний стрічкою. Вважається, що на це Різдво наші предки повертаються, щоб провести час з родиною на духовному рівні. З вечора напередодні 6 січня (зараз 24 грудня) в Україні колядники ходять від хати до хати, співаючи різдвяні пісні з великою зіркою в руках.

У відповідь на співи господарі дають їм солодощі або винагороджують грошима. За традицією, чим більше колядників прийде в будинок, тим більше достатку і багатства буде в сім'ї в наступному році.

Ворожіння на Різдво: можна чи ні?

В Україні також існує давня традиція ворожити на Святвечір. Дехто вважає, що ворожити на Святвечір заборонено, а дехто вірить, що це може допомогти дізнатися майбутнє. У цей день українські дівчата хочуть дізнатися, як скоро вони вийдуть заміж та ім'я свого майбутнього нареченого. Сни, побачені в ніч з 6 на 7 січня, також вважаються віщими.

Вранці 25 грудня українці підуть до церкви на різдвяну молитву, а потім зберуться за сімейним столом з родичами. Більше про святкування Різдва в Польщі та Україні ми писали тут.

Czytaj też:
Quiz. Jak Polacy obchodzą Święta Bożego Narodzenia?
Czytaj też:
„Wideo-słownik”. Jak złożyć świąteczne życzenia? Oto kilka sposobów

Powyższy artykuł, którego autorem jest Kateryna Orda dostępny jest na licencji Creative Commons Uznanie autorstwa 4.0 Międzynarodowa. Pewne prawa zastrzeżone na rzecz Fundacji Tygodnika Wprost. Utwór powstał w ramach zadania publicznego zleconego przez Prezesa Rady Ministrów. Zezwala się na dowolne wykorzystanie utworu, pod warunkiem zachowania ww. informacji, w tym informacji o stosowanej licencji i o posiadaczach praw.

Pomoc Ukrainie

Projekt www.wprostukraine.eu został sfinansowany w kwocie 4 030 296,40 zł (słownie cztery miliony trzydzieści tysięcy dwieście dziewięćdziesiąt sześć złotych i czterdzieści groszy), co stanowi 79,74% wartości zadania publicznego, przez Kancelarię Prezesa Rady Ministrów w ramach zadania publicznego „Pomoc ukraińskim dziennikarzom i społeczności ukraińskiej w Polsce – popularyzacja wiedzy i budowanie świadomości społecznej uchodźców z Ukrainy”, realizowanego pod nazwą „ETAP 3 Projektu – Pomoc Ukrainie”. Całkowity koszt zadania publicznego stanowi sumę kwot dotacji i środków, wynosi łącznie 5 054 597,40 zł (słownie: pięć milionów pięćdziesiąt cztery tysiące pięćset dziewięćdziesiąt siedem złotych i czterdzieści groszy). Dotacja KRPM została udzielona na podstawie ustawy z dnia 24 kwietnia 2003 r. o działalności pożytku publicznego i o wolontariacie.

Ініціатива, яку фінансує Fundacja Tygodnika WPROST в рамках програми: Допомога українським журналістам