Дистанційну роботу, яка почала активно розповсюджуватися в Польщі ще з початком пандемії згідно з ново введеними положеннями, незабаром офіційно внесуть у Трудовий кодекс Польщі. Передбачуваною є дистанційна робота трьох видів:
- Właściwa – та, яка виконується повністю або частково поза робочим місцем;
- Віддалена робота за ініціативою керівника – тобто на чітко визначений термін через незалежні від роботодавця причини (епідемія або надзвичайний стан)
- Епізодична віддалена робота – тобто за бажанням працівника, в цьому випадку можна розраховувати не більше, ніж на 24 дні на рік.
У випадку якщо працівник переходить на дистанційну роботу, роботодавець зобов’язаний:
-
Забезпечити працівника робочими матеріалами та належним обладнанням;
- Покрити комунальні послуги, необхідні для виконання віддаленої роботи;
- Забезпечити встановлення та обслуговування технічного обладнання;
- Покрити витрати, пов’язані з дистанційною роботою, якщо таке передбачено за умовами трудового договору.
- Провести інструктаж та забезпечити технічну допомогу працівнику, який виходить на дистанційну роботу.
Ці умови, здебільшого, стосуються перших двох випадків. У випадку епізодичної віддаленої роботи роботодавець не зобов’язаний покривати витрати та надавати спеціальне обладнання.
Хто ще може працювати дистанційно?
Віддалено працювати в Польщі можуть особи, які виховують дітей віком до чотирьох років та працюють у напрямку, який дозволяє їм працювати дистанційно. Це також можливо для людей, які доглядають за дітьми, інвалідом або вагітною жінкою.
Що робити, якщо роботодавець відмовив у дистанційній роботі?
Роботодавець має право відмовити працівнику у дистанційній роботі лише у випадку, якщо його посада не передбачає дистанційної роботи. Якщо працівнику відмовляють у дистанційній роботі, хоча він відповідає всім необхідним критеріям, він може подати скаргу на роботодавця.
