Російська армія зіштовхнулася з нестачею боєприпасів. Аналіз ISW

Російська армія зіштовхнулася з нестачею боєприпасів. Аналіз ISW

Додано: 
Zdjęcie ilustracyjne, czołgi na polu bitwy
Zdjęcie ilustracyjne, czołgi na polu bitwy Джерело: Shutterstock / LeStudio
Експерти з Інститут вивчення війни у своєму аналізі зазначив причини зменшення інтенсивності росыйських обстрілів на окремих напрямках лінії фронту. „Нестача боєприпасів перешкоджатиме здатності російських військ підтримувати наступальні операції”, – інформує ISW.

Інститут вивчення війни щодня актуалізує інформацію щодо війни, яку Росія розпочала в Україні, а також оновлює онлайн карту бойових дій в країні. В першій половині січня ISW проінформували, зсилаючись на американських та українських посадовці, що добова швидкість артилерійського вогню російської армії знизилася на деяких ділянках лінії фронту на 75%, що є історичним мінімумом з початку повномасштабного вторгнення з 24 лютого 2022 року.

„На думку посадовців, зменшення показника російських обстрілів зумовлено одразу декількома факторами. Російські війська, можливо, нормують артилерійські снаряди внаслідок скорочення поставок або переоцінюють свою тактику”, – читаємо в аналізі.

Війна в Україні. Звіт експерів ISW

За словами речника Східного угруповання військ України Сергія Череватого, російські війська, раніше ніж передбачувалося, вичерпали свої запаси 122-мм і 152-мм артилерійських снарядів та інші резерви влітку 2022 року, припускаючи, що масовий артилерійський вогонь призведе до швидшого захоплення українських територій.

Тепер російське командування, щоб поповнити запаси, змушене перекидати додаткові снаряди з тилових районів Росії та закуповувати нові партії боєприпасів за кордоном у своїх союзників. „Українські удари по російських складах боєзапасів і логістиці також перешкоджають Росії розвантажувати боєзапаси поблизу лінії фронту”, – додав Сергій Череватий.

„Російські війська досягли деяких перемог на перших етапах вторгнення завдяки швидкому використанню Росією своєї живої сили та опорі на перевагу в артилерії, однак нездатність Кремля замінити втрачений особовий склад і боєзапаси може ще більше підірвати його здатність вести затяжні бої”, – резюмували експерти ISW.

Хоч Росія зіштовхнулася з деякими проблемами на фронті, проте це не означає припинення наступальницьких дій. Заступник очильника Генштабу, бригадний генерал Олексій Громов під час брифінгу розповів, що „Генштаб ЗСУ вважає, що найближчим часом РФ може захопити всю територію Донеччини, а також активізувати свої сили для наступу на Лівобережну частину Запоріжжя”.

Czytaj też:
Spotkanie trzech prezydentów we Lwowie. Ciężka broń dla Ukrainy

Opracowała: Anastasija Bohdan
Джерело:
Powyższy artykuł, którego autorem jest Anastasija Bohdan dostępny jest na licencji Creative Commons Uznanie autorstwa 4.0 Międzynarodowa. Pewne prawa zastrzeżone na rzecz Fundacji Tygodnika Wprost. Utwór powstał w ramach zadania publicznego zleconego przez Prezesa Rady Ministrów. Zezwala się na dowolne wykorzystanie utworu, pod warunkiem zachowania ww. informacji, w tym informacji o stosowanej licencji i o posiadaczach praw.
 

Pomoc Ukrainie

Projekt www.wprostukraine.eu został sfinansowany w kwocie 500 000 zł (słownie: pięćset tysięcy złotych złotych 00/100), co stanowi 78,51% wartości zadania publicznego, przez Kancelarię Prezesa Rady Ministrów w ramach zadania publicznego „Pomoc ukraińskim dziennikarzom i społeczności ukraińskiej w Polsce – popularyzacja wiedzy i budowanie świadomości społecznej uchodźców z Ukrainy”, realizowanego pod nazwą „ETAP 2 Projektu – Pomoc Ukrainie”. Całkowity koszt zadania publicznego stanowi sumę kwot dotacji i środków, wynosi łącznie 636 877 zł (słownie: sześćset trzydzieści sześć tysięcy złotych 00/100). Dotacja KRPM została udzielona na podstawie ustawy z dnia 24 kwietnia 2003 r. o działalności pożytku publicznego i o wolontariacie.

Ініціатива, яку фінансує Fundacja Tygodnika WPROST в рамках програми: Допомога українським журналістам