Тіньова економіка України скорочується

Тіньова економіка України скорочується

Dodano: 
A bustling street market in Kyiv with vendors and shoppers bustling with fresh produce
A bustling street market in Kyiv with vendors and shoppers bustling with fresh produce Źródło: Pexels / Mykhailo Volkov
Зі звіту, опублікованого Міністерством економіки, випливає, що у 2021 році інтегрований показник тіньової економіки сягнув аж 32 % ВВП. Однак з того часу ситуація помітно покращилася.

Останні оцінки на 2025 рік вказують на помітне зменшення масштабів цього явища. Залежно від обраної методології, «сіра економіка» наразі становить від 21 % ВВП (за монетарним методом) до 26 % ВВП (за методом рентабельності підприємств).

Що таке «сіра економіка»

«Сіра економіка» — це господарська діяльність суб’єкта господарювання, яка не зареєстрована відповідно до чинного законодавства та характеризується мінімізацією витрат на виробництво товарів, виконання робіт та надання послуг, ухиленням від сплати податків, зборів, заповнення статистичних анкет та подання статистичних звітів, що призводить до порушення законодавчих норм.

Через неповноту статистичних даних у 2025 році рівень «сірої економіки» було оцінено виключно за допомогою монетарного методу (21 % ВВП) та методу прибутковості/збитків підприємств (26 % ВВП); не застосовувалися методи, засновані на витратах населення або споживанні електроенергії, зокрема через обмежену звітність підприємств у період воєнного стану.

Для порівняння: у 2010–2021 роках частка тіньової економіки у ВВП України утримувалася на рівні 28–36 %.

Зменшення обсягу «сірої економіки» може бути зумовлене, зокрема:

  • контролем над державними видатками, що фінансуються іноземними партнерами;
  • зростанням податкового навантаження;
  • збільшенням рівня офіційної зайнятості, пов’язаним із вимогами щодо
  • звільнення від мобілізації на військову службу.

Водночас варто зауважити, що війна могла знизити якість статистичних даних, а результати деяких методів (наприклад, заснованих на споживанні електроенергії) могли бути спотворені через перебої з електропостачанням та використання генераторів.

Крім того, зниження частки готівкових розрахунків не обов’язково означає скорочення «тіньової економіки», а може лише відображати зростаючу популярність безготівкових транзакцій.

Źródło: Bank Gospodarstwa Krajowego
Powyższy artykuł dostępny jest na licencji Creative Commons Uznanie autorstwa 4.0 Międzynarodowa. Pewne prawa zastrzeżone na rzecz Fundacji Tygodnika Wprost. Utwór powstał w ramach zadania publicznego zleconego przez Prezesa Rady Ministrów. Zezwala się na dowolne wykorzystanie utworu, pod warunkiem zachowania ww. informacji, w tym informacji o stosowanej licencji i o posiadaczach praw.

Pomoc Ukrainie

Projekt www.wprostukraine.eu został sfinansowany w kwocie 4 030 235,31 zł (słownie cztery miliony trzydzieści tysięcy dwieście trzydzieści pięć złotych i trzydzieści jeden groszy), co stanowi 79,74% wartości zadania publicznego, przez Kancelarię Prezesa Rady Ministrów w ramach zadania publicznego „Pomoc ukraińskim dziennikarzom i społeczności ukraińskiej w Polsce – popularyzacja wiedzy i budowanie świadomości społecznej uchodźców z Ukrainy”, realizowanego pod nazwą „ETAP 3 Projektu – Pomoc Ukrainie”. Całkowity koszt zadania publicznego stanowi sumę kwot dotacji i środków, wynosi łącznie 5 054 536,31 zł (słownie: pięć milionów pięćdziesiąt cztery tysiące pięćset trzydzieści sześć złotych i trzydzieści jeden groszy). Dotacja KRPM została udzielona na podstawie ustawy z dnia 24 kwietnia 2003 r. o działalności pożytku publicznego i o wolontariacie.

Ініціатива, яку фінансує Fundacja Tygodnika WPROST в рамках програми: Допомога українським журналістам