Удар у серце антикорупційних інституцій. Зеленський підписав закон, Брюссель відреагував

Удар у серце антикорупційних інституцій. Зеленський підписав закон, Брюссель відреагував

Dodano: 
Ursula von der Leyen i Wołodomyr Zełenski
Ursula von der Leyen i Wołodomyr Zełenski Źródło: Shutterstock
Одного рішення президента Володимира Зеленського було достатньо, щоб спровокувати політичну бурю в Києві, вуличні протести та офіційне втручання Європейської Комісії. Підписаний закон про позбавлення незалежності НАБУ та САП може не лише послабити боротьбу з корупцією, а й загрожувати європейському майбутньому України.

Всього за кілька годин після голосування у парламенті президент Зеленський підписав закон про підпорядкування Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) та Спеціальної антикорупційної прокуратури (САП) Генеральній прокуратурі. За даними агентства «Інтерфакс-Україна», нові правила вносять зміни до Кримінально-процесуального кодексу та суттєво обмежують автономію інституцій, що було ключовою умовою співпраці з ЄС та Міжнародним валютним фондом.

Реакція антикорупційних груп була миттєвою.

«Ухваливши законопроект про обмеження автономії НАБУ та САП, парламент фактично знищив антикорупційну інфраструктуру», – заявив директор НАБУ Семен Кривонос.

Обшуки, затримання та зростання напруженості

За день до голосування ситуація почала набувати тривожного повороту. Співробітники Служби безпеки України (СБУ) провели рейди в антикорупційних установах, провівши обшуки та затримавши щонайменше двох осіб. Офіційних причин не називалося, що лише посилило напруженість. Для багатьох українців момент перегляду та підписання закону виглядав як частина єдиної політичної гри.

Протестувальники вийшли на вулиці, беззаперечно заперечуючи:

«Вони хочуть змусити нас замовкнути», – сказав один із демонстрантів.

Брюссель каже: негайно роз’ясніть це.

Незалежність НАБУ та САП з самого початку розглядалася Європейським Союзом як наріжний камінь українських реформ. Тому реакція Брюсселя була негайною та жорсткою. Президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн особисто зв’язалася з президентом України.

«Фон дер Ляєн висловила серйозну стурбованість наслідками нових правил, які позбавляють антикорупційні органи їхньої незалежності, та вимагала пояснень від українського уряду», – сказав речник Комісії Гійом Мерсьє.

Він також додав:

«НАБУ та САП повинні діяти незалежно для боротьби з корупцією та підтримки довіри громадськості».

Чи щойно Україна послабила свої позиції на переговорах про вступ?

Україна офіційно подала заявку на членство в ЄС через чотири дні після російського вторгнення – 28 лютого 2022 року. Процес вступу, офіційно розпочатий 25 червня 2024 року, має на меті привести державні інституції у відповідність до стандартів ЄС. Одним із найважливіших напрямків є боротьба з корупцією.

«Вступ України вимагатиме потужного потенціалу для боротьби з корупцією та забезпечення стійкості її інституцій», – наголосив Мерсьє.

Новий закон ставить серйозні питання щодо політичної волі продовжувати реформи. Хоча Зеленський наступними днями анонсував новий законопроект про «відновлення незалежності НАБУ та САП», це не змінює того факту, що довіра до цього процесу серйозно підірвана. І ціна за це може бути високою – навіть геополітично.

Powyższy artykuł dostępny jest na licencji Creative Commons Uznanie autorstwa 4.0 Międzynarodowa. Pewne prawa zastrzeżone na rzecz Fundacji Tygodnika Wprost. Utwór powstał w ramach zadania publicznego zleconego przez Prezesa Rady Ministrów. Zezwala się na dowolne wykorzystanie utworu, pod warunkiem zachowania ww. informacji, w tym informacji o stosowanej licencji i o posiadaczach praw.

Pomoc Ukrainie

Projekt www.wprostukraine.eu został sfinansowany w kwocie 4 030 235,31 zł (słownie cztery miliony trzydzieści tysięcy dwieście trzydzieści pięć złotych i trzydzieści jeden groszy), co stanowi 79,74% wartości zadania publicznego, przez Kancelarię Prezesa Rady Ministrów w ramach zadania publicznego „Pomoc ukraińskim dziennikarzom i społeczności ukraińskiej w Polsce – popularyzacja wiedzy i budowanie świadomości społecznej uchodźców z Ukrainy”, realizowanego pod nazwą „ETAP 3 Projektu – Pomoc Ukrainie”. Całkowity koszt zadania publicznego stanowi sumę kwot dotacji i środków, wynosi łącznie 5 054 536,31 zł (słownie: pięć milionów pięćdziesiąt cztery tysiące pięćset trzydzieści sześć złotych i trzydzieści jeden groszy). Dotacja KRPM została udzielona na podstawie ustawy z dnia 24 kwietnia 2003 r. o działalności pożytku publicznego i o wolontariacie.

Ініціатива, яку фінансує Fundacja Tygodnika WPROST в рамках програми: Допомога українським журналістам