„Бізнес відкривають не найрозумніші, а найшвидші й найсміливіші”. Інтерв'ю із засновницею MAD production

„Бізнес відкривають не найрозумніші, а найшвидші й найсміливіші”. Інтерв'ю із засновницею MAD production

Додано: 
Zdjęcie: Anastasiia Datkun
Zdjęcie: Anastasiia Datkun Джерело: Instagram / datkunastia
Анастасія Даткун, власниця фотостудії MAD production в інтерв'ю Wprost Ukraine розповіла про своє життя в Польщі та нюанси ведення бізнесу на польському ринку.

Анастасія Богдан, „Wprost Ukraine”: Розкажіть про себе. Як давно ви у Польщі?

Анастасія Даткун: В Польщі я вже шість років, приїхала до Варшави в майже 17 років на навчання. Тоді була тут сама і не мала нікого знайомого. В мене в житті було багато занять та хобі. Мені завжди подобалось щось робити своїми руками й особливо займатися якоюсь підприємницькою чи організаційною діяльністю. Мала багато занять та хобі в своєму житті. Саме тому вже в 14 років в мене був свій цілком дієздатний і активний бізнес – я випікала десерти на різні заходи, весілля, в заклади. Також дуже подобалось писати, прозу, вірші. В мене було надруковано 2 книжки. Але зараз і кондитерська справа і письменництво я вважаю минулим життям і навіть не вірю, що це все було зі мною. Зараз у мене немає хобі, одне єдине моє заняття – робота над MAD production.

Як у вас виникла ідея відкрити фотостудію у Варшаві?

Я навчалась на режисурі та для навчання мені потрібен був фотоапарат. Паралельно з навчанням я працювала прибиральницею в кулінарній студії та саме там я вирішила зробити перші кадри на фотоапарат, який тільки-но купила, під час одного майстер-класу, який там проводився. Фотографії сподобались моїй начальниці і вона мені запропонувала паралельно з основною роботою інколи фотографувати дні народження та майстер-класи, які відбувались там. Так в моєму житті з’явилась фотографія.

Поступово я почала все більше монетизувати це заняття, але насправді перелом відбувся, коли я залишила фотоапарат і почала проводити фотосесії на мобільний телефон. Мені цей напрямок більше подобався, я почала в цьому розвиватись. Кількість зйомок збільшувалась, я почала організовувати формат фотоднів, проводити навчання і поява студії була просто необхідністю і дуже логічним розвитком подій. Ось так я загорілась цією ідеєю.

Чому ви обрали саме таку назву?

Все дуже просто, слово mad – божевільний, скажений англійською. Це слово дуже відображає мій підхід до роботи. А ще MAD це абревіатура мого імені та прізвища – Mariia Anastasiia Datkun. Зрозуміла я це тільки в 17, коли на це звернув увагу мій викладач в університеті і мені дуже запало в душу це слово.

Чи складно було реалізувати ваш задум? З якими перешкодами ви зіштовхнулися на початку?

Оглядаючись назад, я розумію, що було багато труднощів, але в моменті я цього не відчувала, бо горіла ідеєю і не бачила нічого перед собою. Складно було працювати 24/7 і розуміти, як кожного дня на твоїх плечах зростає відповідальність. Складно було жити з відчуттям, що ти ніби їдеш на автомобілі зі швидкістю 250 км і щосекунди набираєш темп і розумієш, що ти обов’язково розіб'єшся. І ти розбиваєшся і стає вже не складно. Просто ремонтуєшся, видихаєш і їдеш далі. Якщо без метафор, то реальні труднощі були з пошуком приміщення, створенням і роботою з командою, оптимізацією процесів та фінансів.

Що вам найбільше подобається у вашій справі?

Все подобається! Але найбільше я люблю свою команду і людей, які нас обирають! А також я обожнюю ту свободу, яку дає мені моя справа, хоч ця свобода ілюзорна, але я не можу працювати на когось. Мені дуже комфортно з собою. Мені складно без роботи, це все моє життя.

Як вам вдалося зібрати професіоналів і створити такий колектив?

Я хочу вірити, що така неймовірна команда притягнулась до мене, тому що я сама непогана людина. Але, крім того, я досить прискіплива і в мене хороша інтуїція, тому якщо людина нам не підходить по цінностях, то я не соромлюсь відразу попрощатись. Я вважаю, що з хорошої людини завжди можна зробити професіонала, а от з гнилої – ні. Я шукаю лише хороших людей, а з їх розвитком, як експертів, я готова допомогти і вкласти в це час, сили та гроші.

Чи є у вас традиції в колективі?

Обов’язкове привітання з днем народження, коли вся команда в зборі. Я дуже люблю дарувати подарунки, тому завжди особисто обираю всі подарунки на день народження членам команди і трепетно до цього відношусь. Також ми стараємось кожного місяця зробити мінікорпоратив. Всі обожнюють ці зустрічі, бо це завжди щось цікаве: винна дегустація, розпаковування особистості, шашлики.

Zdjęcie zespołu MAD production

Які б три поради ви дали, що допоможуть у створенні дружньої команди?

Саме ці 3 б поради я дала собі рік тому. По перше, не бійся довіряти та делегувати завдання іншим людям. По друге, відкрите серце до працівників завдасть тобі багато болю, але і принесе дуже багато щастя. Це щастя майже завжди вартуватиме всіх сліз. І останнє, слухай тільки себе, коли йде мова про стосунки з працівниками. Ніхто з колег чи коучів – не ти, а їх команда – не твоя команда. Краще відштовхуватись від своїх думок, відчуттів та знань про людей.

Хто ваші клієнти?

Найчастіше на зйомки приходять дівчата молодого віку. У 60 відсотків клієнтів це перша фотосесія. Нам дуже приємно, що люди обирають саме нас. Також часто за комерційними зйомками звертаються українські бізнеси: салони краси, бренди косметики.

Які подальші цілі та плани ви ставите в розвитку MAD production?

Звісно ми плануємо масштабуватись. Моя команда знає вектор нашого розвитку. Я не хочу поки про це голосно говорити, хочеться показувати діями, але можу сказати, що одним з найважливіших пріоритетів є індивідуальний розвиток кожного із команди, щоб люди бачили свій ріст та їм хотілось бути з MAD. Те про що можна сказати і те в чому я бачу додатковий наш ріст – вихід на новий ринок. Сьогодні вся наша команда повернулась з Кракова, там у нас за 2 дні було 13 клієнтів і я вважаю, що це супер результат як для першого дотику з цим містом. Вся команда в шаленому захваті. Для мене це основне!

instagram

Щоб ви сказали людині, яка хоче відкрити власну справу в Польщі, проте має сумніви чи боїться?

Не варто відкривати свою справу якщо сумніваєтесь чи боїтесь. Потрібно спершу розібратись чого ви боїтесь, чому. Пропрацювати можливо це з психологом, а тоді стрибати в цей океан. Бо насправді причин для сумнівів та хвилювань далі буде тільки більше. Бізнес відкривають не найрозумніші, а найшвидші і найсміливіші, а потім беруть на роботу розумних. Тому поки ви боїтесь та сумніваєтесь, хтось просто діє. Припускається помилок, але навіть якщо у нього нічого не вийде, у нього буде досвід, а у вас – нічого. Мене ця думка дуже мотивує.

Czytaj też:
Трійка переможців. Українські стрічки, які здобули нагороди під час Варшавського кінофестивалю
Czytaj też:
Так з'явилася школа для українських дітей у Польщі. „Вирішила, що слід робити щось більше”

Powyższy artykuł, którego autorem jest Anastasija Bohdan dostępny jest na licencji Creative Commons Uznanie autorstwa 4.0 Międzynarodowa. Pewne prawa zastrzeżone na rzecz Fundacji Tygodnika Wprost. Utwór powstał w ramach zadania publicznego zleconego przez Prezesa Rady Ministrów. Zezwala się na dowolne wykorzystanie utworu, pod warunkiem zachowania ww. informacji, w tym informacji o stosowanej licencji i o posiadaczach praw.

Pomoc Ukrainie

Projekt www.wprostukraine.eu został sfinansowany w kwocie 4 030 235,31 zł (słownie cztery miliony trzydzieści tysięcy dwieście trzydzieści pięć złotych i trzydzieści jeden groszy), co stanowi 79,74% wartości zadania publicznego, przez Kancelarię Prezesa Rady Ministrów w ramach zadania publicznego „Pomoc ukraińskim dziennikarzom i społeczności ukraińskiej w Polsce – popularyzacja wiedzy i budowanie świadomości społecznej uchodźców z Ukrainy”, realizowanego pod nazwą „ETAP 3 Projektu – Pomoc Ukrainie”. Całkowity koszt zadania publicznego stanowi sumę kwot dotacji i środków, wynosi łącznie 5 054 536,31 zł (słownie: pięć milionów pięćdziesiąt cztery tysiące pięćset trzydzieści sześć złotych i trzydzieści jeden groszy). Dotacja KRPM została udzielona na podstawie ustawy z dnia 24 kwietnia 2003 r. o działalności pożytku publicznego i o wolontariacie.

Ініціатива, яку фінансує Fundacja Tygodnika WPROST в рамках програми: Допомога українським журналістам