Під час конференції „Європа - Польща - Україна. Відбудовуємо разом” у Варшаві, учасники мали змогу обмінятися думками щодо майбутньої співпраці між Україною та Польщею в аграрному секторі. Якими є найбільш пріоритетні шляхи взаємодопомоги та обміну досвідом між Польщею та Україною, і як Польща може допомогти у реалізації цілей відновлення української економіки? Ці питання обговорювали учасники панелі „Сільське господарство та харчова промисловість”.
У дискусії взяли участь:
- Маркіян Дмитрасевич, заступник Міністра аграрної політики та продовольства України
- Януш Ковальскі, Державний Секретар, Державний уповноважений у справах трансформації та розвитку аграрних ринків, Міністерство сільського господарства та розвитку села
- Борис Шестопалов, Співвласник, Виконавчий Директор HD Group
- Олександр Домбровський,Віце-президент, МХП, Президент, МХП Еко Енерджі, Голова правління, Асоціація Global 100% RE Ukraine
- Анджей Гантнер, Віце-президент і СЕО, Польська федерація харчової промисловості
- Лідія Озерова, керівник напрямку ЗЗР, «Сингента Україна»
Втрати українського сільського господарства. „Збитки порахувати неможливо”
Дебати щодо сільського господарства під час війни в Україні розпочав Маркіян Дмитрасевич, заступник Міністра аграрної політики та продовольства України, який розповів присутнім та польським колегам про втрати, які несе Україна.
– Збитки неможливо порахувати. Перша причина - частина території України перебуває у тимчасовій окупації, а доступу до тих об'єктів немає. Ми знаємо що і де пошкоджено, але оцінити втрати не так легко. З іншої сторони, за дослідженнями Київської школи економіки, цифра збитків приблизно 33 млрд доларів, - пояснює Маркіян Дмитрасевич.
За його словами, від 6 до 7 млрд. доларів – це прямі збитки, знищені підприємства, споруди, склади, елеватори, комбайни, трактори, обладнання. Все інше – не прямі збитки, їх несуть аграрні виробники, які не виконали контракту, не засіяли поля та не зібрали урожай. Сільське господарство для України, до 24 лютого, формувало 20% українського ВВП, за доходами бюджету – це 40 відсотків, – зазначив заступник Міністра аграрної політики та продовольства України.
Зазначив також, що окремий виклик це рекультивація земель. Йдеться про хімічне забруднення або речовини від боєприпасів, що не розірвалися. Маркіян Дмитрасевич додав, що наразі неможливо навіть оцінити, якими будуть ці витрати.
– Ключове завдання на якому всі сконцентровані – це отримати перемогу, щоб отримати незалежність в своїх законних межах. Коли ми говоримо про відновлення, відбудову та співпрацю з польськими партнерами, ми повинні відбудувати Україну сильнішою та ефективнішою, ніж до війни, – додав Олександр Домбровський президент „МХП Еко Енерджі”, Голова правління Асоціація Global 100% RE Ukraine.
Польща та Україна. Конкуренція чи співпраця?
Які можливості відкриваються перед сільськогосподарською кооперацією в такий непростий час? В цей час, Польща є однією з головних країн експорту в Європі, але як відбуватиметься процес, коли Україна стане членом ЄС?
– Я думаю, що конкуренція неминуча. Потрібно поєднувати дві речі: конкуренцію на ринку і співпрацю, а це нелегко, – прокоментував Анджей Гантнер, генеральний директор Польської федерації виробників харчових продуктів (PFPŻ). – Безумовно, торговельна співпраця – це те, що будує єдність і спільність між багатьма народами. Працюючи з Україною, фактично за останні п'ять років, ми вже чітко бачимо динаміку зростання імпорту продукції з України. Для України європейський ринок є дуже хорошим ринком, це також стосується Польщі. Коли ми вийшли на європейський ринок, це була фантастична можливість. Фактично в той момент, коли ми вийшли на наш спільний ринок, у нас злетів експорт харчової продукції. Тому в цій темі є дуже важливе питання, як будуть виглядати ці відносини між Польщею - Україною - Європейським Союзом, що буде далі, – додав.
Можливості для Польщі та України поза межами Європи
У ході дискусії учасники заходу визначили напрямки майбутньої польсько-української співпраці у сфері сільського господарства та харчової промисловості. – Я бачу спільну сферу синергії, в якій ми можемо діяти разом. Це потребуватиме зусиль, тому що безперечно одне - Польща є великим виробником продуктів харчування, а в деяких сферах Україна є більшим виробником, ніж Польща. Але тут є один позитивний момент. Попит на продукти харчування буде зростати, – сказав Анджей Гантнер. Він додав, що сам європейський ринок має свої обмеження, тому ключовим є пошук ринків збуту в третіх країнах.
– Україна має хороший досвід саме в експорті до третіх країн, які потребують цього продовольства. З іншого боку, Польща має великий досвід продажу продовольства не так дешево, як декому хотілося б. Ми маємо досвід продажу перероблених брендів, перебуваючи в певних комерційних мережах, торгових структурах країни. Теоретично можливості для розвитку необмежені. Всі прогнози вказують на те, що попит буде зростати. Якщо Україна має фантастичну сировину, більш-менш переробну промисловість, ми також маємо хорошу сировину і сильну переробну промисловість – отже, маємо щось нове, можливість завоювання третіх країн – такий проект може бути дуже цікавим, пояснив генеральний директор Польської федерації виробників харчових продуктів (PFPŻ).
– Польща є дуже інноваційною країною, в тому числі в аграрному та переробному секторі, що є критично важливим для України. Ми маємо величезний потенціал для реконструкції, який пов'язаний з боротьбою з глобальним потеплінням, що найбільше впливає на сільське господарство. Питання збереження потенціалу польських і українських ґрунтів, чорноземів, збереження і відновлення їх родючості – це все завдання, які Україна і Польща можуть дуже успішно виконувати без конкуренції, доповнюючи один одного, допомагаючи один одному дуже швидко рухатися вперед. Виклики, які стоять перед нами, дуже серйозні, їх багато, але максимальна концентрація на них і використання наших технологічних та інноваційних знань має дати нам українсько-польську та європейську синергію, в якій ми будемо успішно перемагати в рамках Європейського Союзу, – додав Олександр Домбровський, президент „МХП Еко Енерджі”, голова правління Global 100% RE Ukraine Association.
– Звичайно, Польща – це не тільки виробник продуктів харчування. Ми також маємо розвинену технологічну частину, коли йдеться про виробництво продуктів харчування – машини, склади та інші речі, і це також та сфера, де ми можемо допомогти, поставити переробку в Україні на ноги. Тож маємо багато можливостей для співпраці, особливо в експорті до третіх країн, – додав Анджей Гантнер.
Що Україна потребує від Польщі?
Маркіян Дмитрасевич заступник Міністра аграрної політики та продовольства України під час панелю „Сільське господарство і харчова промисловість” назвав основні речі, які Україна буде просити в Польщі зараз і після закінчення війни. За його словами, Україна потребує політичної підтримки у питанні європейської інтеграції. Надзвичайно важливим для економіки є продовження дії угоди про скасування митних зборів на експорт української продукції. – Ми будемо просити політичної підтримки в Польщі, щоб продовжити цей термін на 3-5 років, оскільки це критично важливо, особливо під час реконструкції. Як для українського бізнесу, так і для польських підприємців в Україні, – сказав Дмитрасевич.
Як зазначив заступник міністра, викликом також є прозорість прикордонних переходів та залучення польської логістики до дистрибуції української сировини.
Ковальський: потрібно поставити польських партнерів на перше місце
Про важливість спілкування між українським та польським бізнесом також згадав Януш Ковальські, Державний Секретар, Державний уповноважений у справах трансформації та розвитку аграрних ринків, Міністерство сільського господарства та розвитку села. – Пошук сфер синергії є ключовим, і це також є запрошенням для бізнесу, який зможе отримати вигоду від цього польсько-українського партнерства, особливо коли мова йде про експорт продуктів харчування.
– У цьому партнерстві вигоди між Польщею та Україною, я переконаний, що ми досягнемо ділового успіху. Так само, як і сьогодні, ми взаємно співпрацюємо у наданні допомоги українській стороні з точки зору логістики. Польща приймає рішення, які підтримують українську економіку. Не маю сумніву, що в процесі відбудови польські компанії та бізнес також будуть найбільш ефективними, в тому числі і з точки зору вартості. Я заохочую сильний діловий підхід, але рекомендую, щоб польські партнери були на першому місці у прийнятті щоденних рішень в Україні, - підкреслив Януш Ковальські.
