24 серпня 1991 року Верховна Рада, тобто парламент тодішньої УРСР, прийняла Акт проголошення незалежності України та створення незалежної Української держави, а відтак вихід із СРСР. У Акті проголошення незалежності йшлося про Київську Русь, згадувалося про «продовження тисячолітньої традиції державотворення України» та право на самовизначення, передбачене Статутом ООН.
Проголошення незалежності України
Декларація була відповіддю на Янієвський переворот у Москві кількома днями раніше, невдалий державний переворот, здійснений «прихильниками жорсткої лінії» лідерів комуністичної партії, намагаючись взяти владу ЦК у всьому СРСР і зупинити крах комуністичної системи.
У зв'язку з московськими подіями український парламент у суботу скликав позачергове засідання, на якому його обговорювали кілька годин. Українські комуністи зрозуміли, що вони повинні підтримати Акт проголошення незалежності, щоб дистанціюватися від московського перевороту.
За результатами обговорень переважна більшість із 321 депутата проголосувала за проголошення незалежності, лише 2 голоси проти і 6 утрималися. 31 народний депутат не брав участі в голосуванні.
Парламент також закликав провести загальнонаціональний референдум, щодо Декларації.
Незалежна Україна і розпад СРСР
Депутати одразу взялися за реформування, вирішили, зокрема, про передачу під юрисдикцію всіх збройних сил, розташованих на території України, створення Національної гвардії України або націоналізацію майна Комуністичної партії України та припинення її діяльності. Київська влада вирішила назвати центральну площу Майданом Незалежності.
Референдум відбувся 1 грудня 1991 року. Більше 90 відсотків людей висловилися за Декларацію незалежності, з явкою українців у 84 відсотки. Того ж дня Леоніда Кравчука обрали президентом України.
Через день після референдуму Польща першою у світі визнала незалежність України. 8 грудня новообраний український президент та його колеги з Росії та Білорусі підписали Біловезьку угоду, яка створила Співдружність Незалежних Держав і тим самим розпустила СРСР.
22 серпня 1992 року Микола Плавюк, останній президент Української Народної Республіки (незалежної української держави, створеної після Першої світової війни, захопленої більшовиками в 1920 році), визнав Леоніда Кравчука законним президентом України. Він також вручив йому акт про те, що Україна є правонаступницею Української Народної Республіки.
На згадку про проголошення незалежності з 1992 року щороку 24 серпня в Україні відзначається День Незалежності.
