За даними УВКБ ООН, з кінця лютого до середини серпня кордон Євросоюзу перетнули понад 10 мільйонів людей. За цей же період до країни, яка зазнала нападу з боку Росії, повернулося 4 мільйони. Більшість із них, звичайно, українські біженці, які вирішили повернутися до своїх домівок, незважаючи на триваючі військові дії.
«Серед біженців багато жінок віком від 60 до 65 років, які не можуть тут знайти роботу», — каже 25-річна Вікторія, український лікар, яка допомагає у тимчасовому медичному закладі в Кракові. – Вони вирішують повернутися в Україну, навіть якщо їхні міста бомблять. Багато з них залишили свої домівки чи ферми. Там у них щось є, а тут нічого немає. Багато з них переживають сильний стрес, – додала жінка.
Тимчасовий пункт невідкладної медичної допомоги
Сюди за безкоштовною медичною допомогою звертаються матері з дітьми, люди похилого віку та інваліди. Найчастіше відвідувачів турбують дрібні нездужання, наприклад, головний біль, але в тимчасову клініку приходять і пацієнти зі складнішими проблемами. Деякі потребують консультації щодо хронічного захворювання, а інші шукають психологічної допомоги. У зв’язку з тим, що за останні місяці кількість відвідувачів точки зменшилася, найближчим часом вона припинить надавати послуги.
«Люди втомлюються і намагаються жити, як раніше»
Вікторія вважає, що складно передбачити, як розвиватиметься ситуація найближчими місяцями. Вона стурбована тим, що якщо війна в Україні продовжуватиметься і з’являться нові хвилі біженців, їх можуть зустріти з меншим ентузіазмом, ніж раніше. Також жінка зазначає, що дехто втрачає інтерес до того, що відбувається в Україні. – „Люди втомлюються і намагаються жити, як раніше. Я розумію, але іноді мене запитують, чи в Україні ще триває війна. Я стежу за новинами і знаю, скільки людей помирає щодня, тому я шокована, почувши це запитання”, – сказала Вікторія.
Жінка також розповіла історію 82-річної Анни з центральної України, яка зараз перебуває в пункті для біженців у Кракові. Її прийняли туди після того, як вона впала на центральному вокзалі. Зараз літня жінка чекає на медичний транспорт, щоб повернути її в Україну, де за нею подбають рідні.
– Не знаю, як вона потрапила до Кракова, бо їй важко ходити. Вона навіть не може сказати, в якому вона місті. Тут нема кому доглядати за нею. Я дуже переживаю, що вона залишиться тут. Це лише тимчасове місце. Ні приватності, нічого, сказала Вікторія, явно схвильована.
„Причин може бути багато”
Координатор ВООЗ з кризових питань в Україні Гізер Паповіц стверджує, що можливих причин для повернення українців на батьківщину, де досі триває війна, може бути багато. – Багато поспішно покинули свої домівки, залишивши особисті речі та рідних. Може бути багато причин, чому люди збираються повернутися, принаймні тимчасово. Однак, оскільки попереду холодні зимові місяці, і війна навряд чи закінчиться найближчим часом, ми повинні бути готові до нових хвиль біженців у Європі, сказала вона.
