В Україні створили „Довідник безбар’єрності”. Навіщо він потрібен?

В Україні створили „Довідник безбар’єрності”. Навіщо він потрібен?

Додано: 
Książka z długopisem
Książka z długopisem Джерело: Pixabay
Перша леді України Олена Зеленська ініціювала створення „Довідника безбар'єрності” для сприяння належній комунікації та інтеграції з різними соціальними групами. Посібник містить глосарій термінів, мовні правила та поради щодо спілкування з людьми з різними потребами та переконаннями.

Довідник безбар'єрності спрямований на те, щоб усі громадяни України знали, як говорити і поводитися з повагою до інших, щоб уникнути образливої поведінки та соціальної ізоляції. Посібник охоплює такі теми, як підтримка дітей у притулках, подолання стресу, спілкування з людьми з вадами зору та слуху, а також коректне називання представників LGBTIQ–спільноти.

Яка мета створення посібника?

Метою створення довідника є побудова суспільства, в якому всі громадяни мають рівні можливості та не мають штучних бар'єрів. Путівник доступний у друкованій версії зі шрифтом Брайля та електронній версії з QR-кодами для перекладу українською жестовою мовою.

Україна прагне створити інклюзивне середовище для всіх мешканців країни та довідник є важливим інструментом у досягненні цієї мети. В рамках Національної стратегії створення безбар'єрного простору уряд планує усунути фізичні, соціальні, економічні, освітні, цифрові та інформаційні бар'єри до 2030 року.

„В Україні проживає 41,5 мільйона громадян. Це чоловіки та жінки, діти, молодь та люди похилого віку, представники різних національностей, кольору шкіри, стану здоров'я. Ми всі різні, але, незважаючи на наші відмінності, кожен з нас заслуговує на повагу, безпеку, гідність і розвиток. На жаль, багато людей щодня стикаються з соціальними бар'єрами”, – йдеться на сторінці посібника.

Розділ „Словник”. Як найкраще описати людину?

Словник є одним з важливих розділів платформи. Він базується на концепції мови, орієнтованої на людину – способі спілкування, який фокусується на людині, а вже потім описує її діагноз, стан здоров'я, інвалідність або соціальний статус. Люди описуються як такі, що „мають” певні характеристики, а не як такі, що „поводяться” певним чином. Метою такого способу спілкування є уникнення маргіналізації та свідомої чи підсвідомої дегуманізації, коли йдеться про людей з відмінностями.

„Щоразу, коли ми згадуємо когось, найкраще описати його як особистість, а потім згадати його характеристики”, – читаємо ми.

Czytaj też:
Платформа з порадами для українців. Для міграції та ринку праці

Opracowała: Anastazja Oleksijenko
Джерело: bf.in.ua
Powyższy artykuł, którego autorem jest Anastazja Oleksijenko dostępny jest na licencji Creative Commons Uznanie autorstwa 4.0 Międzynarodowa. Pewne prawa zastrzeżone na rzecz Fundacji Tygodnika Wprost. Utwór powstał w ramach zadania publicznego zleconego przez Prezesa Rady Ministrów. Zezwala się na dowolne wykorzystanie utworu, pod warunkiem zachowania ww. informacji, w tym informacji o stosowanej licencji i o posiadaczach praw.

Pomoc Ukrainie

Projekt www.wprostukraine.eu został sfinansowany w kwocie 4 030 296,40 zł (słownie cztery miliony trzydzieści tysięcy dwieście dziewięćdziesiąt sześć złotych i czterdzieści groszy), co stanowi 79,74% wartości zadania publicznego, przez Kancelarię Prezesa Rady Ministrów w ramach zadania publicznego „Pomoc ukraińskim dziennikarzom i społeczności ukraińskiej w Polsce – popularyzacja wiedzy i budowanie świadomości społecznej uchodźców z Ukrainy”, realizowanego pod nazwą „ETAP 3 Projektu – Pomoc Ukrainie”. Całkowity koszt zadania publicznego stanowi sumę kwot dotacji i środków, wynosi łącznie 5 054 597,40 zł (słownie: pięć milionów pięćdziesiąt cztery tysiące pięćset dziewięćdziesiąt siedem złotych i czterdzieści groszy). Dotacja KRPM została udzielona na podstawie ustawy z dnia 24 kwietnia 2003 r. o działalności pożytku publicznego i o wolontariacie.

Ініціатива, яку фінансує Fundacja Tygodnika WPROST в рамках програми: Допомога українським журналістам