Евакуація цих великих котів стала можливою завдяки співпраці IFAW, Wild Animal Rescue, UAnimals та Познанського зоопарку. Більше десятка великих котів, включаючи левів, тигрів і леопардів, будуть переселені в безпечні місця за межами України.
Трирічна левиця Ася була врятована на великому терміні вагітності з приватного розплідника в Донецькій області та була передана до рятувального центру "Wild Animal Rescue", яким спільно керують Наталія Попова та UAnimals під Києвом. Самиця в жовтні народила трьох левенят, яких назвали Тедді, Емі та Санта. Самця, дворічного Акеру, також було врятовано з того ж розплідника, але передбачається, що він не пов'язаний з іншими.
Власники більше не могли піклуватися про них через наслідки війни, тому IFAW допоміг центру у Києві організувати порятунок і транспортування тварин до Познанського зоопарку, де вони перебуватимуть на карантині протягом одного місяця.
Де леви знайдуть безпечний дім?
– Це несподівані жертви цієї війни. Леви, які мали б блукати саванами Африки, були знайдені в приватних розплідниках моєї країни, що постраждали від російського вторгнення. Коли їхні власники були змушені тікати, леви залишилися напризволяще, – розповідає Наталія Гозак, співробітник IFAW з питань порятунку диких тварин в Україні. – Хоча вони ніколи не будуть випущені в дику природу, ми щасливі, що вони проживуть решту свого життя в безпеці, не ставши об'єктом торгівлі як екзотичні тварини, – додає.
Оскільки більшість великих котів, вирощених у неволі, не можуть бути випущені на волю, а місця у високоякісних центрах догляду обмежені, Познанський зоопарк у співпраці з партнерами шукає відповідні домівки в Європі або за її межами, де тварини отримають довічну опіку.
– Це важкий час для всіх нас тут, в Україні. Ці великі коти стали черговими жертвами російського вторгнення, але вони також постраждали від експлуатації з боку людей. Хоча є багато інших тварин, які потребують порятунку, я щаслива, що ці леви тепер мають краще життя попереду, – говорить Наталія Попова з організації „Wild Animal Rescue”.
– Кожного разу, коли ми приймаємо нових тварин з України, це дуже емоційний момент. З одного боку, ми радіємо, що вони прибули благополучно, а з іншого – сумно думати про обставини, за яких вони до нас потрапили. Наш пріоритет – зробити так, щоб вони почувалися тут якомога комфортніше, поки не знайдуть свій вічний дім, – каже Єва Зґрабчинська з Познанського зоопарку.
Czytaj też:
„Злочин без покарання”. Книга-експонат з переліком російських злочинів в Україні
