Відбудуємо Україну разом з Metinvest . Роль української металургії на міжнародному ринку
Спонсорська стаття

Відбудуємо Україну разом з Metinvest . Роль української металургії на міжнародному ринку

Додано: 
Dzięki otwarciu dwóch hubów dystrybucyjnych w Polsce i darowiznom od ponad 200 firm, 500 000 Ukraińców otrzymało już pomoc w ramach programu Saving Lives
Dzięki otwarciu dwóch hubów dystrybucyjnych w Polsce i darowiznom od ponad 200 firm, 500 000 Ukraińców otrzymało już pomoc w ramach programu Saving Lives Джерело: Materiały prasowe / Metinvest
– Тішуся, що багато компаній в Польщі зацікавлені взяти участь у відбудові України – генеральний директор Metinvest Polska Володимир Задолинний розповів про роботу гірничо-металургійної промисловості в Україні, а також поділився планами Групи, щодо відновлення країни.

Від початку повномасштабного російського вторгнення Україна проявила неабияку мужність та сталеву рішучість на шляху до перемоги. У цьому її підтримує Метінвест – міжнародна гірничо-металургійна група компаній, яка займається виробництвом сталі, видобутком руди та вугілля.

До Групи входять видобувні й металургійні підприємства в Україні, Європі, Великій Британії та США. Метінвест експортує продукцію у всьому світі. У Польщі також є представництво Групи, яке працює над забезпеченням сировиною та готовою продукцією Західноєвропейської частини та продовжує підтримувати країну у важкі часи.

Редакції „Wprost” вдалося поспілкуватися з генеральним директором Metinvest Polska Володимиром Задолинним, який докладно розповів про діяльність Групи Метінвест у Польщі, а також про зміни в гірничо-металургійному комплексі після початку війни в Україні.

„Wprost”: Метінвест неодноразово повідомляв про те, яких збитків зазнала Група після 24 лютого 2022 та як зменшилося виробництво в Україні. Проте, хотілося б дізнатися, як змінилися показники збуту продукції саме в Польщі після початку війни? Де найбільше відчули початок повномасштабного вторгнення?

Генеральний директор Metinvest Polska Володимир Задолинний: Щоб відповісти на це запитання, треба проаналізувати наш експорт з України до Польщі. Основну частку експорту української продукції до Чехії, Словаччини, Угорщини та Польщі займав прокат, а саме товстий лист, що виробляли Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча й «Азовсталь».

Щороку ми постачали 300-330 тисяч тонн товстолистового прокату. Крім того, ті самі маріупольські комбінати щороку відвантажували 200-220 тисяч тонн гарячекатаного, холоднокатаного та оцинкованого рулонного прокату.

З окупацією наших двох маріупольських комбінатів ці обсяги ми втратили.

Чи були спроби компенсувати це за допомогою інших підприємств Групи в Україні?

Ми спробували замінити маріупольські рулони продукцією із Запоріжжя, але нам це не вдалося. Насамперед це пов'язано з тим, що марки сталі, які ми виробляли в Маріуполі, не випускають у Запоріжжі.

Як довго ви працюєте у Польщі та чи велика конкуренція на цьому ринку?

Представництво Метінвесту в Польщі зареєстровано в березні 2015 року. Щодо ситуації на ринку, то в цій сфері досить велика конкуренція, адже багато європейських комбінатів виробляє подібну продукцію.Сьогодні, звісно, ми не можемо компенсувати втрачені обсяги постачання. Товстий лист з України ми зараз не постачаємо, але намагаємося завозити його на польський ринок із наших італійських заводів Ferriera Valsider та Metinvest Trametal. Хочу одразу зазначити, що це покриває тільки 10-12% від обсягів колишнього експорту з України. Ми розуміємо, що присутні на ринку зі значно меншими обсягами товстого листа, проте конкуренція не послаблюється.

Через війну Метінвест призупинив роботу кількох своїх підприємств. А українські морські порти, через які експортувалася левова частка металургійної продукції, заблокували росіяни. У цій ситуації Польща стала своєрідним транспортним хабом для постачання продукції до Західної Європи. Як швидко вдалося запустити нові логістичні маршрути після 24 лютого? Що було найскладнішим у цьому?

Наприкінці лютого та на початку березня 2022 року ситуація з постачанням продукції була дуже важкою. Група Метінвест здебільшого експортувала руду, напівфабрикати та готову продукцію морем. Через окупацію росіянами морських портів такий спосіб транспортування став неможливим. Постало питання, як вивозити сировину та експортувати її на ті ринки, де ми завжди були присутніми. Польща стала одним із важливих транзитних напрямків, через які ми почали доставляти продукцію до інших портів.

Тоді діяти треба було дуже швидко: хто першим підписав умови з компаніями, які перевантажують продукцію в Польщі, той і зміг отримати можливості для транзиту. З цим завданням, я вважаю, ми впоралися досить успішно, і з деякими компаніями підписали умови вже у березні. Розпочався транзит руди, чавуну, напівфабрикатів та готової продукції. Так, було важко, але в такій ситуації працювали не тільки ми, а й інші українські компанії.

Українські підприємства Метінвесту працюють під постійною загрозою обстрілів, нерідко вони самі є метою окупантів. Як це впливає на вашу роботу в Польщі? Можливо, є труднощі з постачанням чи затримки?

Найскладнішим періодом для нас та наших клієнтів у Польщі був кінець осені 2002 року — січень 2023 року. По всій Україні не вщухали ракетні обстріли. Росіяни намагалися знищити енергетичну систему країни, і їм подекуди вдавалося завдати шкоди та втрат. Через це заводи тоді працювали досить нециклічно: були випадки, коли ми були вимушені продовжити терміни доставлення продукції нашим клієнтам.

У лютому цього року ситуація стала змінюватися на краще. Підприємства Групи Метінвест потроху пристосувалися до роботи під час війни. Наскільки я знаю, ми почали купувати електроенергію в енергетичної компанії ДТЕК, яка стала імпортувати її з ЄС.

Тому з лютого ситуація з нашою продукцією вирівнюється. Зараз, попри воєнні дії та постійні обстріли, особливо в Запоріжжі, наші підприємства продовжують працювати.

За даними „Forbes”, Група є найбільшим експортером гірничо-металургійної продукції в Україні у 2022 році. Хто зараз є найбільшим споживачем вашої продукції?

Основним споживачем напівфабрикатів і готової продукції Метінвесту є Євросоюз. Європа – наш головний ринок збуту.

Де саме в Польщі використовують експортовану продукцію? Що з неї виготовляють?

З нашої руди виробляють чавун і сталь, з якої потім виготовляються потрібні клієнтам вироби. Наприклад, гарячекатані та оцинковані рулони, які ми постачаємо із Запоріжжя та Кривого Рогу, здебільшого використовують для виготовлення профільних труб різних розмірів та застосування. Переважно це будівництво. Катанка застосовується для виробництва метизної продукції. Досить велику частку експорту до Польщі займає квадратна заготовка — напівфабрикат, з якого польські виробники виготовляють арматуру.

Одним із важливих проєктів, для якого використано 28,5 тисяч тонн гарячекатаного рулону „Запоріжсталі”, стало будівництво стіни на кордоні Польщі з Білоруссю. Також ММК імені Ілліча та „Азовсталь” постачали гарячекатаний прокат для будівництва споруд теплової електростанції Явожно ІІІ.

Відомо, що Метінвест є організатором ініціативи Saving Lives. Як польський офіс допомагає у боротьбі з гуманітарною кризою в Україні? Кому допомагає проєкт?

Так, офіс Метінвесту в Польщі відразу після початку війни долучився до допомоги громадянам та армії України. Від початку березня ми почали закуповувати харчові продукти та засоби особистої гігієни, формували пакунки й відправляли гуманітарну допомогу в Україну. Також ми купували дрони та тепловізори для Збройних Сил України. Зараз продовжуємо цю роботу — допомагаємо гуманітарними вантажами країні.

Станом на сьогодні допомогу від Saving Lives вже отримали 500 тисяч українців і наша допомога триватиме за будь-яких обставин.

Які ваші подальші плани щодо допомоги Україні в її відбудові? Яку роль у цьому відіграватиме філіал у Польщі?

Тішуся, що багато компаній в Польщі зацікавлені взяти участь у відбудові України. З цими компаніями ми ведемо діалог, але активна частина відновлення та проєкти з відбудови розпочнуться вже після завершення бойових дій у країні. Так вважаю я та наші партнери.

Польське представництво Метінвесту надаватиме додаткову інформацію щодо проєктів відбудови нашим партнерам у Польщі, а також забезпечуватиме металопродукцією, яка зараз не виробляється в Україні. Наприклад, товстий лист, який імпортується з інших країн світу, точно знадобиться для відбудови. Тому я вважаю, що офіс у Польщі разом із партнерами може надати значну допомогу під час повоєнного відновлення України.

Powyższy artykuł dostępny jest na licencji Creative Commons Uznanie autorstwa 4.0 Międzynarodowa. Pewne prawa zastrzeżone na rzecz Fundacji Tygodnika Wprost. Utwór powstał w ramach zadania publicznego zleconego przez Prezesa Rady Ministrów. Zezwala się na dowolne wykorzystanie utworu, pod warunkiem zachowania ww. informacji, w tym informacji o stosowanej licencji i o posiadaczach praw.

Pomoc Ukrainie

Projekt www.wprostukraine.eu został sfinansowany w kwocie 4 030 235,31 zł (słownie cztery miliony trzydzieści tysięcy dwieście trzydzieści pięć złotych i trzydzieści jeden groszy), co stanowi 79,74% wartości zadania publicznego, przez Kancelarię Prezesa Rady Ministrów w ramach zadania publicznego „Pomoc ukraińskim dziennikarzom i społeczności ukraińskiej w Polsce – popularyzacja wiedzy i budowanie świadomości społecznej uchodźców z Ukrainy”, realizowanego pod nazwą „ETAP 3 Projektu – Pomoc Ukrainie”. Całkowity koszt zadania publicznego stanowi sumę kwot dotacji i środków, wynosi łącznie 5 054 536,31 zł (słownie: pięć milionów pięćdziesiąt cztery tysiące pięćset trzydzieści sześć złotych i trzydzieści jeden groszy). Dotacja KRPM została udzielona na podstawie ustawy z dnia 24 kwietnia 2003 r. o działalności pożytku publicznego i o wolontariacie.

Ініціатива, яку фінансує Fundacja Tygodnika WPROST в рамках програми: Допомога українським журналістам