День Гідності та Свободи. Історія боротьби українців за власну свободу

День Гідності та Свободи. Історія боротьби українців за власну свободу

Додано: 
Kobieta owinięta w ukraińską flagę na demonstracji
Kobieta owinięta w ukraińską flagę na demonstracji Джерело:Shutterstock / Ameer Mussard-Afcari
21 листопада в Україні відзначають День Гідності та Свободи. Цього року українці святкують цей день у час повномасштабного вторгнення Російської Федерації на українську землю. Що це за свято та чому важливо про нього пам'ятати?

День Гідності та Свободи святкується в Україні щороку 21 листопада на честь початку двох революцій: Помаранчевої революції та Революції Гідності. В цей день українці вшановують пам'ять тих людей, які постали під час революцій на захист демократичних цінностей та інтересів України.

Встановлено свято було згідно з Указом Президента від 13 листопада 2014 року. Свято Гідності та Свободи стало наступником свята Дня Свободи, що відзначався на честь Помаранчевої революції з 2005 по 2011 роки 22 листопада. Але у 2014 році його скасували.

Цього ж року Україна відзначає День Гідності та Свободи під час повномасштабної війни. Щодня українці виборюють свободу на справжньому, політичному, економічному, волонтерському та інших фронтах.

„Разом нас багато, нас не подолати”. Історія Помаранчевої революції

У 2004 році вибухнула перша масштабна революція в історії України, яка об'єднала всіх українців проти фальсифікації на президентських виборах.

Протести, акції та мітинги розпочались 22 листопада 2004 року, як реакція на фальсифікацію, що вплинула на результат виборів. Помаранчева революція була організована прихильниками Віктора Ющенка, основного кандидата на пост Президента України у листопаді-грудні 2004 року. Його суперник в той час був Віктор Янукович, який хотів покращити своє становище та сфальсифікувати вибори.

Після оголошення даних Центрвиборчкомом було зрозуміло, що вони суттєво відрізняються від даних екзит полів. Міжнародні спостерігачі також наголосили про масові порушення на дільницях. Після цього Віктор Ющенко заявив про фальсифікацію та подав заяву до Верховного Суду.

22 листопада на Майдані зібралось понад 100 тисяч осіб. Протести проходили проти фальсифікованих виборів по всій країні. Головним гаслом Помаранчевої революції стали слова „Разом нас багато, нас не подолати”.

Pomarańczowa rewolucja w Kijowie

Протести українців все ж дали свої плоди. Менш ніж за тиждень, 27 листопада, Верховна Рада України проголосувала про визнання попередніх результатів виборів недійсними. 26 грудня відбулось повторне голосування, на яких переміг Віктор Ющенко.

Підтримати євроінтеграцію ціною власного життя. Революція Гідності

21 листопада 2013 року українці знову почали збиратись на Майдані у Києві. Цього дня зібралось понад 2000 людей, які вчинили спротив проти відходу політичного керівництва країни від законодавчо закріпленого курсу на Європейську інтеграцію та подальшою відмовою від цього курсу. У цей день тодішній президент України, Віктор Янукович, відмовився підписувати угоду про асоційоване членство України в ЄС.

Уночі, 30 листопада, на вулицях Києва залишились переважно студенти, які й надалі протестували проти рішення влади. В цей день, тодішня влада України, віддала наказ про силовий розгін Євромайдану у Києві.

О 4 годині ранку, коли на майдані Незалежності перебувало близько 100 протестувальників, площу оточили 300 озброєних спецзасобами бійців «Беркуту» та з надмірним застосуванням сили витіснили людей із майдану: людей били кийками та ногами. Внаслідок розгону було травмовано 84 протестувальників, у тому числі 17 студентів.

Українці з страхом та сльозами на очах дивились на трансляцію подій на Майдані через екрани телевізора. Вже наступного дня на Майдані зібрались тисячі людей, які хотіли відстояти гідність українського народу.

Rewolucja Godności

На відміну від Помаранчевої революції, під час Революції Гідності на Майдані у 2014 році українці заплатили високу ціну за євроінтеграцію та свою свободу: ціну власного життя. Під час Євромайдану загинуло 106 людей, а понад 2000 осіб отримало поранення.

16 січня 2014 року розпочалися відкриті силові протистояння з численними людськими жертвами. 20 лютого того ж року на вулиці Інститутській снайпери розстріляли дуже багато людей. Цей день увійшов в історію України, як „кривавий четвер”, а ті, хто тоді загинув увійшов в „Небесну сотню”.

Революція гідності – одна із найтрагічніших революцій в історії України, яка розпочалась для захисту демократичних цінностей, прав та свобод людини та громадянин, національних цінностей держави та європейського вибору.

„Ми все подолаємо, пересилимо, переживемо”

Вже навесні 2014 року розпочалась військова агресія Росії, яка супроводжувалась окупацією Криму та окремих територій Луганської та Донецької областей. А 24 лютого 2022 року українці прокинулись від вибухів та сирен, які означали початок повномасштабного вторгнення в Україну.

Володимир Зеленський у своєму відеозверненні привітав українців із Днем Гідності та Свободи і запевнив, що українці все подолають та переможуть.

– Ми все подолаємо, пересилимо, переживемо, переможемо! І в День Гідності та Свободи зберемось на Майдані Незалежності. Там, де завжди захищали гідність і свободу. На граніті, на барикадах під час Помаранчевої революції та Революції Гідності. Там, де ми відзначали 30-річчя незалежності України і там, де ми відзначимо День Перемоги України. У мирному Києві, у мирній Україні я скажу про важливе, про головне, те, що лишилося незмінним і залишиться незмінним: Слава Україні! – сказав Президент.

Флешмоб до Дня Гідності та Свободи

Сьогодні, 21 листопада, українців та весь демократичний світ, організатори руху громадського спротиву, закликають пов'язати жовту стрічку, щоб підтримати опір на окупованих територіях.

Рух громадського спротиву Жовта стрічка виник навесні 2022 року в Херсоні після того, як його захопили російські війська.

facebook

Opracowała: Anastazja Oleksijenko
Джерело: Wikipedia
Powyższy artykuł, którego autorem jest Anastazja Oleksijenko dostępny jest na licencji Creative Commons Uznanie autorstwa 4.0 Międzynarodowa. Pewne prawa zastrzeżone na rzecz Fundacji Tygodnika Wprost. Utwór powstał w ramach zadania publicznego zleconego przez Prezesa Rady Ministrów. Zezwala się na dowolne wykorzystanie utworu, pod warunkiem zachowania ww. informacji, w tym informacji o stosowanej licencji i o posiadaczach praw.

Pomoc Ukrainie

Projekt www.wprostukraine.eu został sfinansowany w kwocie 4 030 235,31 zł (słownie cztery miliony trzydzieści tysięcy dwieście trzydzieści pięć złotych i trzydzieści jeden groszy), co stanowi 79,74% wartości zadania publicznego, przez Kancelarię Prezesa Rady Ministrów w ramach zadania publicznego „Pomoc ukraińskim dziennikarzom i społeczności ukraińskiej w Polsce – popularyzacja wiedzy i budowanie świadomości społecznej uchodźców z Ukrainy”, realizowanego pod nazwą „ETAP 3 Projektu – Pomoc Ukrainie”. Całkowity koszt zadania publicznego stanowi sumę kwot dotacji i środków, wynosi łącznie 5 054 536,31 zł (słownie: pięć milionów pięćdziesiąt cztery tysiące pięćset trzydzieści sześć złotych i trzydzieści jeden groszy). Dotacja KRPM została udzielona na podstawie ustawy z dnia 24 kwietnia 2003 r. o działalności pożytku publicznego i o wolontariacie.

Ініціатива, яку фінансує Fundacja Tygodnika WPROST в рамках програми: Допомога українським журналістам