Життя емігранта завжди приховує в собі низку викликів, до яких доводиться знаходити відповіді. Це не лише історія покидання рідного краю, але й шлях до нових можливостей, досягнень та успіхів. Однією з таких історій є історія Христини, молодої українки, яка вирішила покинути рідну землю та перебратися до Польщі у пошуках кращого життя. Ще в дитинстві вона виявила зацікавленість шиттям, яке згодом стало її захопленням.
„Історія моєї пристрасті до шиття бере свій початок зі спогадів про мою бабусю, яка була відомою кравчиною у нашому маленькому селі. Кожного разу, коли ми відвідували її, я чула неповторний звук її швейної машинки, яка творила дива. Ці миті залишили незабутній слід в моєму серці та вклали в мене перші іскри захоплення цим ремеслом. Інколи, коли бабуся не було вдома, я навіть сама намагалася шити, пробуючи вивчити те, що вона робила. З часом бабуся стала навчати мене та розповідати про те, як працювати з тканинами та машинкою”, – згадує Христина.
Згодом початковий запал у маленької Христини пропав, але згодом їй про нього нагадили. „Вдруге про шиття я згадала у школі, коли познайомилась з своєю подругою у якої вся сім’ї працює технологами-конструкторами. І Мирося з першого класу говорила про шиття, про те, що вона планує поступати та навчатись на кравчиню. То ж десь між її розповідями я розуміла, що теж це діло люблю”, – додає.
Вперше Христина відчула, як це створювати щось своїми руками саме у школі. „У нас було трудове навчання і тоді я вишила свої перші стібки. Вони власне з того часу зі мною. Висять на стіні у майстерні. Тоді вчителька нас дуже підтримувала і згодом я пошила свою першу куртку”, – згадує з усмішкою на обличчі.
Навчання та перепони у виборі професії
У школі їй було важко визначити своє майбутнє, і вона навіть спочатку розглядала варіант поступити на факультет бухгалтерії, вирішивши прискорити отримання професії. Проте Христина зрозуміла, що ця галузь аж ніяк не пасує їй. Пізніше вона вирішила змінити своє рішення та перевелась на спеціальність на технолога-конструктора одягу.
„Теоретична частина навчання мені зовсім не приносила задоволення, але коли почались практичні заняття – я зрозуміла, що я насправді це дуже люблю. Ми починали шити перше медичні халати, пізніше вже почали шити звичайний одяг. Так до кінця навчання я вчилась і згодом вже почала шукати офіційну практику поза межами коледжу”, – розповідає.
Її перша робота в цій сфері з'явилася завдяки знайомству її матері. Вона стала кравчинею в салоні, де шиють люкс клас одягу для заможних жителів Львова. Саме там вона мала нагоду продемонструвати свої навички, і її результати вразили роботодавців. „Тоді мені сказали, що вони здивовані, бо не бачили ще дівчат після коледжу, які одразу можуть пошити спідницю”.
Але наступна практика дівчини відбувалась на великому підприємстві, де робота виглядала зовсім не так, як у її мріях. „Я побачила іншу сторону роботи кравчині. Всі жінки на тому підприємстві весь час сиділи, вони були ніби прикріплені до цього крісла. Ця однаковість мене перелякала і я вирішила змінити діяльність”, – згадує.
Так Христина почала навчатись продажам у Києві та працювати мерчендайзером. Христина почала вивчати продажі в Києві і працювати мерчендайзером, тобто людиною, яка вживає стратегії і дії для продажу товарів або послуг.
„Вже під час навчання я працювала менчендайзером, але вдома продовжувала шити. І з часом я все ж зрозуміла, що дуже сумую за шиттям і вирішила повернутись до цієї справи”, – продовжує.
Зміна шляху. Еміграція до Польщі
Христина вперше приїхала до Польщі у 2015 році. Її завданням було влаштуватися на роботу прибиральницею та нянею. Це був важкий, але необхідний крок, який допоміг їй заробити перші гроші та спланувати своє майбутнє. Працюючи прибиральницею, Христина не забувала про своє захоплення шиттям.
„Перший час я працювала прибиральницею та була опікункою дітей. Саме таким був мій початок тут, їхала з ціллю підзаробити та купити собі машину чи будинок, на студію шиття в Україні. Але життя склалось зовсім по іншому і в 2019 році я повернулась в Польщу і залишилась тут назавжди”, – згадує Христина.
Люди, яких вона зустрічала на своєму шляху, допомагали їй досягати поставлених цілей. „Коли я працювала прибиральницею і мій польський друг дізнався, що я вмію шити, він віддав мені свою швейну машинку, яка була у нього вдома. Пізніше, коли я вже працювала нянею, моя начальниця попросила мене пошити для неї кілька речей, а натомість купила мені нову швейну машинку”, – згадує вона свій початок у Польщі.
Друзі поляки також змогли здійснити мрію дівчини. „Я одразу напевно полюбила Польщу саме через людей, бо під час всіх своїх робіт я потрапляла у дуже хороші сім’ї. Навіть одна з них змогла здійснити мою найзаповітніше мрію – побачити море. Жінка у якої я прибирала запросила мене з нею поїхата в Криницю Морську”, – усміхається.
Розвиток навичок
Коли Христина повернулась в Польщу у 2019 році, вона поставила собі за ціль знайти хорошу роботу в своїй сфері. “В той період, коли я вперше приїхала до Польщі з 2015 до 2019, я вивчала польську мову, читала книги, розвивалась, хотіла поступати в школу поліцеальну. Тому власне після повернення вдруге я мала чітке розуміння, що я знаю польську і можу шукати для себе хорошу роботу”, – продовжує.
„В 2019 році я вибрала зовсім не легку і не жіночу роботу заради виконання цієї мрії і пішла працювати оббивальником меблів. Тоді мене прийняли на фірму і я почала оббивати шкіряними чохлами крісла. Це був мій рай, але витримала я тільки півроку, тому що робота була дуже складною фізично”, – розповідає Христя.
Згодом відточувала навички роботи із замшею та хутром.
„Я почала працювати в одній з великих польських компаній, яка шила на експорт, а також для люксових брендів. Саме в цій компанії я отримала досвід роботи з хутром та замшею. Коли закінчився контракт з роботодавцем, я не стала його продовжувати. Я хотіла рухатися далі і працювати на себе”, – розповідає Христина про завершення цього етапу свого працевлаштування.
Шлях від прибиральниці до власниці студії
Христина отримала великий досвід у пошитті та реставрації одягу. Про її вміння дізналися друзі, і вона почала отримувати перші замовлення.
- Шлях у Польщі був нелегким. Я починала прибиральницею, а тепер я власниця швейного ательє „Szycia Życia””, – з усмішкою каже Христина.
Жінка мала багато побоювань. „Я думала, що те, що я роблю – нікому не потрібне. Я вирішила, що буду відвідувати заходи, де зустрічаються різні дівчата, і помітила, що у нас схожі страхи. У нас є талант, але ми не знаємо, що з ним робити”, – каже вона. Христина вийшла із зони комфорту. Вона прийняла більше викликів і розвинула особистий бренд у соціальних мережах.
„Вже незабаром я почала працювати на себе і створили фірму „Szycia Życia”. Цього вересня було рівно 2 роки, як я існую. На початку я працювала вдома, бо не мала достатньо капіталу, щоб орендувати приміщення”, – додає.
Перепони на шляху до мрії – повномасштабне вторгнення та особисті проблеми
„У той час я збирала кошти на оренду приміщення в Польщі, але потім почалося повномасштабне російське вторгнення в Україну. Я почала працювати онлайн-волонтером. Допомагала знаходити водіїв, координувала різні ініціативи. Багато моїх друзів писали мені – вони вже були на передовій і потребували допомоги. Я почала збирати гроші на ліки та теплі речі. Всі свої заощадження я вкладала туди, де вони були найбільш потрібні", – з сумом згадує вона 24 лютого 2022 року”.
Після того, як відкладені кошти закінчились, Христина вирішила повернутись до своєї справи і працювати з дому.
„Я перетворила свою двокімнатну квартиру на студію, завдяки якій заробляла на життя, а також підтримувала свою сім'ю в Україні. Насправді, окрім війни, я зіткнулася ще й з особистими проблемами. Тож останній рік був для мене дуже складним у багатьох відношеннях. Але через все це я багато чому навчилася. Іноді я губилася в щоденній боротьбі і забувала про себе і про те, чого я насправді хочу, але всі ці труднощі мають свої позитивні сторони”, – усміхаючись розповідає дівчина.
„Szycia Życia”. З яких послуг можна скористатись?
Коли я запитала Христину, чому саме така назва, вона без роздуму відповіла: „Я живу тим, що шию, допомагаю одягу отримати друге життя, допомагаю людям перекроювати одяг, щоб він ідеально сидів на їхніх фігурах. Часто люди не уявляють, яким буде кінцевий результат, але коли вони приходять на фінальну примірку і бачать себе в дзеркалі, вони починають сяяти і посміхатися. Це дивовижно”, – продовжує.
Її майстерність охоплює широкий спектр послуг, включаючи поправки до одягу, реставрацію старого одягу, вишивку та індивідуальне пошиття. Завдяки власному досвіду та навчанню у салоні Оксани Мухи в Україні, Христина може виготовити найвишуканіші весільні сукні та вечірні вбрання. Вартість весільних суконь залежить від багатьох факторів, і зазвичай стартує від 750 злотих лише за роботу, без включення вартості матеріалів.
Спеціальні замовлення для Христини завжди особливі, оскільки вона розуміє важливість кожного виробу для своїх клієнтів. Реставрація старого одягу є однією зі спеціалізацій Христини, і вона дуже цінує можливість надати речам друге життя, завдяки чому клієнти можуть залишити при собі значущі та улюблені речі.
Чи варто пробувати відкрити щось своє? Поради Христини
Власний бізнес з пошиття одягу вимагає величезної кількості праці та зусиль. Христина виконує роль не лише кравчині, а й адміністратора, директора та менеджера своєї справи. Вона – єдина людина, яка відповідає за все, що не завжди буває легко. Тому вона розпочала процес набору нових працівників, яким зможе делегувати частину своїх обов'язків. Це дозволить їй зосередитися на інших аспектах бізнесу та створити нові можливості.
„Я мрію створити місце, куди кожен може прийти і задовольнити свої швейні потреби, незалежно від того, чи потрібно йому пошити щось з нуля, полагодити штани або відремонтувати стару річ. Сподіваюся, що мені це вдасться, адже за ці роки я накопичила чималий досвід”, – розповідає Христина.
Для інших емігрантів, які мріють розпочати власну справу, Христина має кілька корисних порад. Вона закликає створити ретельний бізнес-план, розробити стратегію та заздалегідь поставити конкретні цілі. Вона також наголошує на важливості постійного самовдосконалення та навчання – не лише у сфері пошиття одягу, а й у бухгалтерії, юриспруденції, маркетингу, рекламі та продажах. Важливо зосередитися на всебічному розвитку.
„Добре подумати про те, чого ви насправді хочете. Якщо бажання здається більшим за страх, то варто спробувати. Мені часто здавалося, що я стою над прірвою і мушу пригнути і вирішити – плисти чи тонути. І я пливла”., – захопливо закінчує розмову власниця „Szycia Życia”.
Czytaj też:
Історія українців, які живуть у Польщі вже 9 років. „Наша сім'я почала звивати своє гніздо”
