Росіяни не відповідають за злочини в Бучі? Корвін-Мікке повторює російську пропаганду

Росіяни не відповідають за злочини в Бучі? Корвін-Мікке повторює російську пропаганду

Додано: 
Janusz Korwin-Mikke
Janusz Korwin-Mikke Джерело: shutterstock.com / Fotokon
Януш Корвін-Мікке неодноразово сумнівався, чи росіяни несуть відповідальність за злочини в Бучі. Водночас він пропустив правду та докази, які надавали, серед інших, журналісти The New York Times і Bellingcat, а також ОБСЄ та Amnesty International. Він також проігнорував той факт, що Україна бере участь у міжнародному розслідуванні Міжнародного кримінального суду.

«Росіяни погрожують суворими штрафами чиновникам, які відмовляються співпрацювати з окупантами (особливо вчителям) за будь-які скарби на окупованій території. Воно й не дивно: невідомо, чи Росія не віддасть ці території, а українці вже показали в Бучі, що вони роблять зі своїми колабораціоністами…», – написав Януш Корвін-Мікке 7 серпня у Twitter. У дописі у Facebook він стверджував, що росіяни не несуть відповідальності за злочин у Бучі. Як «доказ» він назвав, зокрема, неуважність мера Бучі в інформуванні про злочин чи нібито партизанську діяльність мешканців міста.

3 квітня, коли українська влада оголосила про повне звільнення Київської області з рук росіян, мер Бучі Анатолій Федорук заявив в інтерв'ю агентству AFP, що в братських могилах на території міста вже поховано 280 людей, а на на зруйнованих вулицях знайдено ще більше тіл. Журналісти Reuters повідомили про тіла, що лежать на вулицях, і трупи у відкритій могилі на території церкви. Почали з'являтися й інші злочини, і з часом з'явилося все більше доказів того, що за жорстокими вбивствами стоять росіяни.

Тіла на вулицях, коли Буча була під контролем росіян

Журналісти The New York Times і Bellingcat стверджували, що тіла на вулицях Бучі було видно ще 11 березня, коли росіяни контролювали місто. Наприкінці травня газета The New York Times опублікувала відео, зняте 4 березня, на якому видно, як російський військовий очолює групу з 8 чоловіків, які згодом були вбиті.

Корвін-Мікке послався на наступні записи, опубліковані CNN. Він заявив, що показали "росіян, які розстріляли (без суду) десяток партизанів, які від них переховувалися". Він стверджував, що росіяни мали право вбивати партизанів, якщо на них не було ярликів. І тут він знову упустив правду, бо, згідно з Гаазькою конвенцією 1907 року, партизани, які мають командира, носять значок і мають помітну зброю, вважаються войовничою стороною, тобто підлягають правовому захисту. Фотографії вбитих мирних жителів також поширювалися світом, а Організація з безпеки та співробітництва в Європі повідомила, що в Бучі також була вбита 31 дитина.

Міжнародна організація Amnesty International надала імена та прізвища деяких жертв

Проросійська пропаганда також стверджувала, що деякі з жертв у Бучі носили білі пов’язки на рукавах, які нібито були характерними для росіян. Це твердження також повторив Януш Корвін-Мікке. Однак Reuters поспілкувався з одним із жителів Бучі, який пояснив, що російські солдати вимагали від жителів носити такі нарукавні пов’язки, щоб вони могли ідентифікувати себе. Корвін-Мікке також стверджував, що українці не створювали комісію з розслідування злочинів у Бучі. Що являється неправдою тому, що Україна бере участь у міжнародному розслідуванні Міжнародного кримінального суду.

Доказом є також звіт неурядової організації Amnesty International, співробітники якої на початку квітня проводили дослідження в Бучі. Там знайшли кулі та гільзи, які могли вийти лише зі зброї російських військ. Поспілкувались і з родинами загиблих містян. Вони виявили, зокрема, що п'ятьох чоловіків було страчено в п'яти окремих інцидентах між 4 і 19 березня. 4 березня помер застрелений росіянами у своїй квартирі Євген Петрашенко. 61-річний Ілля Навальний помер 12 березня. Його застрелили у дворі перед будинком. Ще однією жертвою росіян у Бучі став 44-річний будівельник Леонід Боднарчук, який жив у будинку вбили 22 чи 23 березня. Про його смерть розповіли сусіди, які переховувалися у підвалі.

Powyższy artykuł dostępny jest na licencji Creative Commons Uznanie autorstwa 4.0 Międzynarodowa. Pewne prawa zastrzeżone na rzecz Fundacji Tygodnika Wprost. Utwór powstał w ramach zadania publicznego zleconego przez Prezesa Rady Ministrów. Zezwala się na dowolne wykorzystanie utworu, pod warunkiem zachowania ww. informacji, w tym informacji o stosowanej licencji i o posiadaczach praw.
 

Pomoc Ukrainie

Projekt www.wprostukraine.eu został sfinansowany w kwocie 1.032.369 zł (słownie: jeden milion trzydzieści dwa tysiące trzysta sześćdziesiąt dziewięć złotych 00/100), co stanowi 79,88% wartości zadania publicznego, przez Kancelarię Prezesa Rady Ministrów w ramach zadania publicznego „Pomoc ukraińskim dziennikarzom i społeczności ukraińskiej w Polsce – popularyzacja wiedzy i budowanie świadomości społecznej uchodźców z Ukrainy”, realizowanego pod nazwą „Pomoc Ukrainie”. Całkowity koszt zadania publicznego stanowi sumę kwot dotacji i środków, wynosi łącznie 1.292.369 zł (słownie: jeden milion dwieście dziewięćdziesiąt dwa tysiące trzysta sześćdziesiąt dziewięć złotych 00/100). Dotacja KRPM została udzielona na podstawie ustawy z dnia 24 kwietnia 2003 r. o działalności pożytku publicznego i o wolontariacie.

Ініціатива, яку фінансує Fundacja Tygodnika WPROST в рамках програми: Допомога українським журналістам